Етап 3: Складання схеми з'єднання системи кондиціонування

На даному етапі потрібно сформувати чіткий план, який бажано накреслити на папері (для зручності і візуального уявлення). У намальованій схем-плані повинна міститися інформація про підключення кліматичного пристрою до мережі, про місце розташування внутрішнього блоку в приміщенні, про всі необхідні з'єднання (дроти, трубки) і їх довжину. Також необхідно визначити тип розміщення трас з мідних трубок: в штробах або спеціальних коробах. Таким чином, вийде детальна схема з точними розмірами.

Цей крок є завершальним при підготовці до монтажу кондиціонера (або спліт-системи). Далі описані рекомендації та особливості виконання робіт.

Розташування внутрішнього блоку і особливості його установки

Кожній людині приємно знаходиться в затишному приміщенні. Кондиціонер повинен бути не тільки пристроєм для обігріву/охолодження, але і доповнювати дизайн приміщення, гармонійно поєднуватися з навколишніми предметами. Часто внутрішній блок розташовують поблизу дверних прорізів, над ліжком або посередині стіни. Агрегат закріплюють під стелею, оскільки найтепліше повітря знаходиться саме там. Також важливим моментом, який слід обов'язково врахувати, є необхідність достатнього повітряного простору навколо внутрішнього корпусу кондиціонера і для потоку охолодженого повітря. Це необхідно для правильного забезпечення циркуляції: якщо на шляху охолодженого потоку існує перешкода (наприклад, гіпсокартонна перегородка), температура в приміщенні не буде однорідною.

Розглянемо основні правила монтажу внутрішніх блоків кондиціонуючих пристроїв:

• Відстань між охолоджуючим пристроєм і меблями, полицями та іншими перешкодами, повинна відповідати стандартам, зазначеним в інструкції з експлуатації (найчастіше значення даного показника — від трьох метрів і вище). Іноді зустрічається розташування кондиціонера над меблями (шафою) — це неправильно. Будь-яка перешкода (навіть штори) буде заважати потоку повітря пересуватися в потрібному напрямку.
• При роботі кліматичний прилад виділяє конденсат, який стікає в дренажну систему. Для вільного перебігу трубку дренажу монтують під кутом. Якщо проігнорувати цей факт — в піддоні кондиціонера буде накопичуватися вода і розмножуватися грибок (та інші шкідливі організми) — це позначиться на терміні служби агрегату. Внутрішні агрегати монтуються строго горизонтально.
• Внутрішній блок кріплять, відступивши від стелі 10-15 см (це відстань грає технологічну роль при підключенні трубопроводів холодоагенту). Іноді стельова конструкція складається з декількох ярусів: в такому випадку прилад встановлюють на 10-15 см від самої нижньої межі.
• Напрямок охолодженої повітряної маси — важливий аспект, що впливає на здоров'я людей, що знаходяться в приміщенні. Не варто монтувати внутрішній блок системи навпроти спального або робочого місця, інакше простудні захворювання гарантовані.
• Відстань між внутрішнім і зовнішнім блоками має бути невеликим — це забезпечить більш ефективну роботу пристрою і заощадить вартість матеріалів міжблочного з'єднання.
• Впливає на вибір місця розташування кондиціонера і вага самого блоку і конструкція стіни. Пристрій потребує систематичного обслуговування, тому можливість вільного доступу вкрай важлива (без зайвих труднощів).
• Слід розміщувати охолоджуючий агрегат далеко від потужних джерел тепла (тобто не потрібно кріпити кондиціонер над конвектором). Також, якщо в приміщенні експлуатуються прилади з сильними високочастотними електромагнітними коливаннями (дриль, верстати тощо), установку варто зробити далеко від цих перешкод.

Підключення кондиціонера до електромережі

Роботи всередині кімнати - це безпосередньо сам монтаж кліматичного пристрою і його підключення до електромережі. Якщо з монтажем все досить просто і зрозуміло, то приєднання до електромережі - завдання більш складне, що вимагає спеціальних знань. Споживана потужність кВт даного пристрою коливається в межах від 1,5 до 2,5 (і вище). Тому проводка повинна бути розрахована на таке навантаження. Якщо немає такої можливості, слід провести окремий кабель електроживлення до щитка. Кондиціонер, як і бойлер, мікрохвильова піч і електрочайник — енергомісткі прилади, які повинні мати автономну лінію. Це позбавить від збоїв в роботі та позаштатних ситуацій (пожежі, наприклад).

Ситуації, при яких кондиціонер може бути включений в звичайну розетку:

• Якщо пристрій має маленьку споживану потужність;
• Якщо цей кондиціонер — мобільний;
• Якщо не будуть з кондиціонером працювати одночасно інші побутові прилади, підключені до цієї ж лінії розеток;
• Якщо електромережа має високу навантажувальну здатність.

Стара проводка, як правило, зроблена з алюмінію, має малу площу перетину і значно зношена. Не рекомендується користуватися кондиціонером в цьому випадку, щоб не пошкодити її. Дотримуючись правил, можна уникнути замикання і поломки техніки.

Щоб обладнати автономну лінію електричної мережі для побутового кондиціонера, слід використовувати тільки мідні кабелі з перетином 3х2,5, встановити автоматичний вимикач і виконати заземлення. В електриці потребує не тільки внутрішній блок кондиціонера, але і зовнішній. Це реалізується за допомогою міжблочної траси, відповідно переріз жил міжблочного з'єднання повинно відповідати автономній лінії.

Враховуючи вищесказане, зробіть виміри і проведіть потрібні розрахунки. Схема повинна чітко зображати розміщення кріпильних елементів, трасу дренажів, кабелів і мідних трубок. Ці траси можна провести разом за допомогою монтажного короба.

Тепер можна сміливо приступати до втілення схем-плану в життя!