Однозначно відповісти, коли з'явився водонагрівач - вкрай складно. Адже розробка подібних приладів одночасно велася в США, Англії, Німеччині, СРСР. І в кожному випадку пристрої виготовлялися з урахуванням географії, особливостей місцевих ринків і наявності певних ресурсів.
Так, в Німеччині була добре розвинена система електропостачання, а у квартирах була 3-фазна електрика. Тому в цій країні створювали електричні бойлери.
У США, у зв'язку з теплим кліматом, спочатку розробляли сонячні моделі, але через невисоку вартість газу і під впливом місцевих корпорацій, переключилися на газові пристрої.
В СРСР була приблизно та ж ситуація. Дорога електроенергія і дешевий газ призвели до появи газових і повної відсутності на ринку електричних бойлерів.
Тому в даній статті ми розглянемо, як створювався і хто придумав водонагрівач кожного окремого типу. Адже історія зберігає чимало імен людей, які працювали над їх створенням.
Історія створення сонячних бойлерів
Вперше про сонячні нагрівачі води почули в 1760 році. Придумав їх швейцарець Горацій де Соссюр. Для цього він взяв півдюймову соснову дошку і зробив з неї коробку. Всередині вона була ізольована, а зверху – закрита склом. Далі Горацій помістив в коробку 2 невеликі ємності з водою.
Принцип роботи такого пристрою був наступний:
- сонячні промені проходили через скло;
- далі вони поглиналися розміщеною всередині темною підкладкою, яка генерувала тепло;
- тепло накопичувалося і вода поступово нагрівалася.
Скло не перешкоджало проникненню променів сонця, але не давало теплому повітрю вийти з коробки. Що і було потрібно в цьому випадку.
Подальший розвиток сонячна модель отримала в 1891 році в Америці. Ім'я людини, хто придумав бойлер – Кларенс Кемп. Своє дітище він назвав «Climax». Це була перша сонячна модель, що надійшла у вільний продаж в Америці.
У 1909 році Вільям Дж. Беллі вирішив розділити пристрій на 2 частини. Так з'явився внутрішній бак і зовнішній колектор. Завдяки такому рішенню, бойлер менше залежав від погодних умов.
Втім, незабаром такі моделі відійшли на другий план через розвиток газифікації в США. Вартість газу сильно впала, плюс газові корпорації почали вести вкрай агресивну політику. І на початку XX століття розробка сонячних приладів зупинилася.
Історія створення газових бойлерів
В середині XIX століття активно розвивалася газова промисловість. Плюс з'явився водопровід. Це і посприяло появі газових бойлерів.
Перша домашня проточна модель з'явилася в Англії. Людиною, хто винайшов бойлер такого типу, виявився простий художник Бенджамін Моен. Його винахід було названо «Гейзер» – як гаряче джерело в Ісландії. Вода нагрівалася шляхом пальника, який розташовувався в нижній частині пристрою. Але у такого бойлера був істотний мінус – відсутність димоходу. У зв'язку з цим особливого поширення електроводонагрівач Гейзер для нагріву води не отримав, оскільки вважався небезпечним пристроєм.
З 1880-их років газові моделі стали з'являтися і в Америці. В т. ч. і побутові, які надходили у вільний продаж.
Далі настав 1889 – рік винаходу першого автоматичного газового бойлера. Причому це була модель накопичувального типу. Творцем виявився інженер Едвін Руд з Норвегії, який в свою чергу надихався дітищем Моена. Сьогодні такі пристрої набули найбільшого поширення в США.
Німець Йоханн Вайллант став тим, хто винайшов перший газовий бойлер в Європі. А в 1894 році він вже запустив їх в серійне виробництво. Прилад отримав назву Вайллант Гейзер. Вода тут теж нагрівалася за рахунок пальника, як і у англійського аналога.
Трохи пізніше німецька компанія Vaillant стала першою, хто випустив на ринок модель з регулюванням температури води. А в 1905 році вона ж презентувала газовий проточний бойлер, що монтується на стіні.
З того часу моделі даного типу особливо не змінилися. А сьогодні як влаштований водонагрівач всередині? Вода все так само проходить по трубі, яка прокладена спіраллю навколо камери згоряння. З роками поліпшувалася лише система безпеки.
Історія створення електричних бойлерів
Перший безнапірний бойлер був показаний німецькою фірмою AEG на берлінській виставці в 1889 році.
В 1949-му з'явилася електрична проточна модель з гідравлічним управлінням, випущена фірмою Stiebel Eltron. Так почалася епоха нових пристроїв, які можна було врізати в систему водопостачання. А в 1987 році цей же виробник вже презентував перший пристрій з електронним управлінням.
Що стосується накопичувальних електробойлерів, то згадки про них з'явилися в 1930-х роках. Так в 1936-му американська фірма A. O. Smith запатентувала першу таку модель, яка мала внутрішній бак з емалі. Але через війну, вихід на ринок відбувся тільки в 1954 році.
У 1971-му фірма Oso з Норвегії почала масово випускати накопичувальні моделі, внутрішній бак яких виготовлявся вже з нержавіючої сталі – нового на той час матеріалу.
У 1990-х роках французи з фірми Atlantic презентували технологію «сухого» Тена. Її миттєво запозичили інші провідні виробники, бо дана фішка робила внутрішній бак більш довговічним.
Історія створення радянських водонагрівачів
Електричних моделей не було взагалі. Причиною тому були високі тарифи на світло. Вперше вони з'явилися вже в 1990-ті роках - після розвалу СРСР. Правда всі моделі були виключно закордонного виробництва.
Сучасні водонагрівачі
Сьогодні електроводонагрівач – пристрій, без якого вже неможливо уявити своє життя. Втім, і купити бойлер зараз не складає ніяких труднощів. Адже на ринку сучасні водонагрівачі представлені в широкому асортименті від різних виробників та на будь-який бюджет.
Водонагрівачі останніх моделей чудово адаптовані до побутових умов. Вони мають високу антикорозійну стійкість, а бойлер із сухим ТЕНом витримає навіть найжорсткішу воду. Нагрівальний елемент у колбі зі сталі має тривалий термін служби, він надійно захищений від прямого контакту з рідиною і не піддається утворенню накипу. Щоби підтримувати прилад у справному стані, технічне обслуговування досить проводити один раз на два роки.
Зараз практично в кожного бренду є рішення для будь-якого за чисельністю домогосподарства. На одну-дві персони оптимально купити бойлер на 50 л, адже він забезпечує достатньо води для щоденного душу й миття посуду, а саме нагрівання не потребує багато часу. Логічно, що, чим більший об'єм бака, тим довше буде його нагрівання, тому виключно для миття рук підійдуть моделі на 10-30 літрів, яким потрібно близько години, щоби прогріти воду. Більш місткий водонагрівач 80 літрів задовольнить потреби сім'ї з дитиною, він придатний для подачі води на кілька кранів, а на нагрів йтиме від двох до трьох годин. Великим родинам із 4-5 осіб виробники рекомендують придивитися до приладів зі ще більшою ємністю, вдалим варіантом стане бойлер на 100 літрів.
Зручність сучасних водонагрівачів полягає у тому, що їх можна розмістити на стіні відповідно до планування приміщення. Найпоширеніші – бойлери з вертикальним встановленням, а коли потрібен монтаж під стелею, мають попит моделі горизонтальної орієнтації. Для малогабаритних кухонь і ванн підійде бойлер слім із вузьким баком, а для монтажу в шафу або нішу ідеальним варіантом стане плаский водонагрівач.
Нинішні моделі приваблюють високою технологічністю для менш витратного нагріву води. Економний бойлер передбачає спеціальний режим, коли вода підігрівається до температури, за якої всередині бака гинуть хвороботворні бактерії, водночас це сприяє раціональному споживанню електроенергії та подовжує ресурс ТЕНу. Топові моделі дивують широтою налаштувань, вони мають просунуту панель керування електронного типу, найчастіше із сенсорними кнопками та світлодіодним дисплеєм, що дають змогу легко керувати нагріванням і орієнтуватися в поточних режимах. Бойлер з вай фай можна увімкнути зі смартфона з будь-якого місця, навіть якщо ви не вдома, щоб до повернення завжди була готова гаряча вода потрібної температури. Зрозуміло, що чим прогресивніший прилад, тим він дорожчий, тому, якщо ви зупинилися на сучасному водонагрівачі, варто заздалегідь подумати, які параметри і функції для вас найважливіші.
